Dla szyjących czy nieszyjących?

Stolik w sali dla szyjących ;-) w Sensie Nonsensu: Nowa Praga, Wileńska róg Zaokopowej.
А чия то хыжа стоїт при долині
Чиє то дівчатко шыє на машыні?
Машина теркоче, а дівчатко плаче:
Верни же ся, верни, мій любий козаче!
Не верну, не верну, бо не мам ку кому,
Лишив-єм дівчатко, лем сам не знам кому.
Як мы ся любили, сухы вербы цвили,
Як-зме перестали – зелены зів'яли.
Як мы ся любили, Рыбко моя, Рыбко,
Тераз ся на тебе посмотрити брыдко.
А я тебе любив, та й буду любити,
Верну ся до тебе, як будеш просити.